Українська культура має глибокі традиції та звичаї, що включають у себе й традиції передавання імен. Однак, варто зазначити, що сучасні практики можуть відрізнятися в залежності від сімейних переконань, регіональних особливостей та індивідуальних уподобань.
Іменування на честь святих. Традиційно, українці могли вибирати імена для своїх дітей на честь святих, особливо якщо дитина народжувалася в день пам’яті цього святого за церковним календарем.
Передача імені від покоління до покоління. Було також поширеним практикувати іменування дітей на честь дідусів, бабусь або інших родичів, передаючи ім’я через покоління. Це робилося як знак поваги та щоб зберегти пам’ять про предків.
Використання українських традиційних імен. Багато сімей вибирали традиційні українські імена, які несуть в собі певне культурне або історичне значення. Такі імена, як Олександр (чоловіче) та Олена (жіноче), мають давню історію та продовжують залишатися популярними.
Імена згідно з церковним календарем. В деяких регіонах України практикувалося іменування дітей згідно з церковним календарем, вибираючи ім’я святого, день якого припадав на день народження дитини або найближчу до цього дату.
Уникнення іменування дітей за живих родичів. Існує повір’я, що іменування дитини точно в таке ж ім’я, як у живого родича, може бути нещасливим. Така практика може варіюватися в залежності від регіону та сімейних переконань.
Надання імені за характеристиками або обставинами народження. Іноді ім’я може бути обране на основі характеристик новонародженого або особливих обставин його народження.